Прострочена та неякісна продукція: куди вона дівається

Зі зростанням кількості супермаркетів, кафе та виробництв зростають і обсяги харчових відходів. Продукти із простроченим терміном придатності, зіпсовані партії, товар без товарного вигляду та непридатні матеріали утворюють величезний потік відходів, який не можна просто викинути в загальний контейнер. За оцінками, до третини всієї виробленої у світі їжі втрачається або викидається — це мільярди тонн на рік.

Чим небезпечні для природи та людини

Прострочена та неякісна продукція — це потенційне джерело зараження. У гниючій їжі активно розмножуються бактерії, цвіль і віруси, вона приваблює гризунів і комах — переносників інфекцій. Прострочені товари, що потрапили на прилавок, здатні спричинити отруєння.

На звалищі органіка розкладається без доступу кисню та виділяє метан — парниковий газ, який у десятки разів активніше за вуглекислий утримує тепло в атмосфері. Рідини, що стікають із гниючих відходів (фільтрат), насичені токсинами та патогенами, просочуються в ґрунт і ґрунтові води, отруюючи джерела питної води. Особливу небезпеку несуть прострочені ліки, побутова хімія та продукція із простроченими акцизами — їхні компоненти можуть бути хімічно активними та отруйними.

Як їх правильно знешкоджують

Спосіб поводження залежить від типу продукції:

• Органічні харчові відходи компостують або направляють на біогазові установки, де бактерії переробляють їх на добриво та біогаз для вироблення енергії.
• Небезпечні та заражені партії знешкоджують високотемпературним спалюванням у спеціальних установках із системою очищення димових газів, щоб не випускати в повітря діоксини.
• Упаковку відокремлюють від вмісту та направляють на переробку як вторсировину.

Захоронення на полігоні вважається найгіршим варіантом і застосовується лише до того, що не можна переробити або компостувати.

Що може зробити кожен

Більша частина харчових втрат припадає не на магазини, а на дім. Кілька звичок помітно скорочують обсяг викинутої їжі:

• плануйте покупки та перевіряйте терміни придатності, не беріть про запас те, що не встигнете з'їсти;
• розрізняйте «придатний до» (після цієї дати їсти не можна) та «краще вжити до» (якість, але не безпека);
• правильно зберігайте продукти та заморожуйте надлишки;
• органічні рештки компостуйте — вдома або в місцях роздільного збору, — перетворюючи сміття на добриво;
• прострочені ліки та побутову хімію здавайте в аптеки та пункти приймання небезпечних відходів, а не у відро для сміття.

Скорочення харчових втрат — один із найдієвіших способів знизити навантаження на полігони та клімат, доступний буквально на кожній кухні.